23 роки незалежної України та вплив кожного президента на минулу історію Русі показали, що ніхто, ані влада, ані різноманітні псевдопатріотичні та псевдорелігійні організації чи навіть псевдонауковці, не зацікавлені в подачі нашої історії, яка б вона не була. Всі вони без виключення просто експлуатують готовий штамп казака-характерника з чубом та шароварами задля створення образу новітнього герою. Ні, звісно хтось із них це робить із благою метою чи через незнання історії. Але більшість через гроші, популярність і славу, адже цей образ дуже легко впізнається і викликає в серцях неосвіченних мас шаленіння почуття гідності. Але ми спробуємо показати власну історію, якою вона була тоді, в добу язичництва і князя язичника. За Русі, а не за України. За княжої дружини, а не куреня козаків. І для нас язичників образ Руса - язчиника в сто разів дорожчий за образ розбишаки та християнина, як би це не звучало для українців неочікувано.
Отже як зараз уявляють художники Святослава? Як його ліплять скульптори? Завжди з голеною головою, завжди з козацьким чубом, завжди з циганською сережкою у вусі, завжди з горбатим нососм Динарської раси, яка заселяє сьогодні Балкани. Давайте спробуємо просто подумати, чи це правда і на чому базуються сучасні уявлення про Святослава. Почнемо з чуба.
Частина статуї Київського князя Святослава в Севастополі. Ще не експонується.
Давайте порівняємо, з Печенізьким воїном - тюрком Х сторіччя. Схожість велика.
Доходить вже в язичництві до відвертої тюркізації слов`янських князів. Не далекий час, коли швидкі на наживу підприємці в шароварах і з чубами, зроблять князя Святослава нєгром, японцем та напишуть про його гомосексуальність. Бо це так толерантно. Пропоную порівняти отуреччений кумир Перуна від Культу-РА та справжні ідоли слов`ян.
Старокиївська гора. Невдала вишиватна спроба встановити чубатого тюрксього Перуна. Ні архітектора ні вірян-язичників не турбує, що чуби були у ворогів їх предків - язичників Русі, а в козаків появилися вже в після монгольську добу, коли ті були християнами.
Насправді ж кумири богів були з бородами, а не безволосі, як грецькі описи. Вони не були отюрчені виголені, це що стосується слов`ян. Є безліч археологічних знахідок кумирів богів чоловічого роду - всі з бородами. Нижче приклад: перший - Збручанський Кумир, другий - Світовит з острова Руян, реконструйований за описами, третій - Світовит з храмової плити в Альтен-Кірхен на острові Рюген. На Півдні України знайдені кумири з вусами в капелюхах але не з чубами. Ця група ідолів пов`язується з Черняхівською культурою, національна належність якої остаточно не визначена.
А причина в тому, що ми маємо не вірне уявлення про Святослава на підставі кочової культури північного Причорномор`я, яка і стала ядром майбутнього козацтва в Християнську добу на Русі. В історії є лише один опис Святослава греком Левом Діяконом. Інші описи пізні - повторення написаного Левом. Фактично, в нас нема нічого окрім єдиного опису, на який всі посилаються. Давайте його ретельно вивчимо. Ми не великі знавці грецької мови. Греки напевно би точно нам розповіли, як в них описаний Святослав. Але ось цей текст мовою оригіналу.
καὶ ὁ Σφενδοσθλάβος δὲ ἧκεν ἐπί τινος Σκυθικοῦ ἀκατίου παραπλέων τὸν ποταμὸν, τῆς κώπης ἡμμένος καὶ σὺν τοῖς ἑτέροις ἐρέττων, ὡς εἷς τῶν λοιπῶν. τὴν δὲ ἰδέαν τοιόσδε τις ἦν· τὴν ἡλικίαν μεμετρημένος, οὔτε εἰς ὕψος παρὰ τοῦ εἰκότος ἠρμένος, οὔτε εἰς βραχύτητα συστελλόμενος· δασεῖς τὰς ὀφρῦς, γλαυκοὺς ἔχων τοὺς ὀφθαλμοὺς, τὴν ῥῖνα σιμὸς, 157 ἐψιλωμένος τὸν πώγωνα, τῷ ἄνωθεν χείλει δασείαις καὶ εἰς μῆκος καθειμέναις θριξὶ κομῶν περιττῶς. τὴν δὲ κεφαλὴν πάνυ ἐψίλωτο· παρὰ δὲ θάτερον μέρος αὐτῆς βόστρυχος ἀπῃώρητο, τὴν τοῦ γένους ἐμφαίνων εὐγένειαν· εὐπαγὴς τὸν αὐχένα, τὰ στέρνα εὐρὺς, καὶ τὴν ἄλλην διάπλασιν εὖ μάλα διηρθρωμένος· σκυθρωπὸς δέ τις καὶ θηριώδης ἐδείκνυτο. θατέρῳ δὲ τῶν ὤτων χρύσειον ἐξῆπτο ἐνώτιον, δυσὶ μαργάροις κεκοσμημένον, ἄνθρακος λίθου αὐτοῖς μεσιτεύοντος. ἐσθὴς τούτῳ λευκὴ, οὐδέν τι τῶν ἑτέρων ὑπαλλάττουσα ἢ καθαρότητι. ὀλίγα γοῦν ἄττα περὶ διαλλαγῆς τῷ βασιλεῖ ἐντυχὼν, παρὰ τὸν ζυγὸν τοῦ ἀκατίου ἐφεζόμενος, ἀπηλλάττετο.
Перекладачі трактують грецькі слова, як клок волосся в Святослава з однієї сторони. Хоча в описі не сказано, чи їх там не два. А от наприклад Сергій Михайлович Соловьйов в своїй праці життя під назвою "Исторія Россіи съ древнъйшихъ временъ" в 29-ти томах у 1851-му році описує князя Святослава в першому томі, главі шостій так: «Святослав приплыл на место свидания в лодке по Дунаю, причем действовал веслом наравне с другими гребцами. Он был среднего роста, имел плоский нос, глаза голубые, густые брови, мало волос на бороде и длинные, косматые усы. Все волосы на голове были у него выстрижены, кроме одного клока, висевшего по обеим сторонам, что означало его знатное происхождение. Шея у него была плотная, грудь широкая, и все прочие члены очень стройные. Вся наружность представляла что-то мрачное и свирепое».
Якщо припустити, що перекладачі просто не розбиралися в тогочасних описах чи погано розуміли грецьку мову в її відповідниках в мовах слов`янських, то ми приходимо до факту, що міцна потилиця - це голена потилиця, а клоків волосся було два по обох боках голови, як і заведено було в скандинавів, які були авторами моди того часу в Європі. На доказ можемо навести Анонімний англійський лист, у якому містяться повчання деякої людини, звернені до його брата Едварда. Автор листа переконує свого брата дотримуватися звичаїв своїх англосаксонських предків, і не слідувати "датській моді, не голити шию і не осліпляти очей". Що, ймовірно, означає, що в датчан були довгі чьолки, що падають на лоба та очі, і те, що вони голили собі потилиці. Таку зачіску норманів можна бачити на килимі з Байє, як років 800-х - 1070-х часів життя Святослава (Ельсе Роесдаль "Світ вікінгів"). А Святослав між іншим був з Руріків, як раз Варягів Датського регіону.
Вишитий килим у Байє, в знатних норманів падають волосся на очі з однієї сторони.
Якщо з тим, як повинен був виглядати Святослав, і що мали на увазі греки в описах того часу ми розібралися, то нам залишається тепер віднайти археологічне підтвердження норманської знатної зачіски того часу, яку носив за рангом князь Святослав і реконструювати її. І такі археологічні знахідки є серед так званих "болотних людей", відомих археологам. Коротко - це муміфіковані тіла місцевих мешканців, регіонів прилеглих до Данії, доби життя Святослава, хрещення Русі та середньовіччя. Як раз те, що нам і треба.
Одна мумія збереглася напрочуд добре.Археологи її назвали "Людина з Остербі", так як мумія була знайдена поряд із німецьким містом Остербі в торфяному болоті. Померла вона в середині першого тисячоліття, але в неї добре збереглася зачіска, навіть зважаючи на тління шкіряних покровів. Щоправда волосся в землі вицвіли і мають тепер рудий колір, але за життя чоловік був сивим і належав племені Свевів.
Голова мумії Людини з Остербі - чоловіка з місцевою зачіскою.
Зачіска науковцями нині ідентифікується як так званий "Швабський вузол", який можна носити з однієї сторони або з двох. Реконструктори аматори, відтворили її сьогодні. Зустрічайте. Що носив князь Святослав, будучи норманського походження.
Зачіска з Швабським вузлом. Реконструйована з іншої болотної мумії "Жінки з Елінгу".
Джерело: http://Це і є першоджерело |
